ЗАКРЕП У ДИТИНИ

Чим небезпечний запор

Несвоєчасне звільнення від калових мас – прямий шлях до інтоксикації організму. При тривалому запорі у кров потрапляють шкідливі речовини, які розносяться по всьому організму, отруюючи його. Якщо у дитини старше 1 року, яка не перебуває на грудному вигодовуванні, дефекація відсутня більше 2-3 днів, можуть з’являтися такі ознаки:

• кишкові кольки, здуття живота та метеоризм;
• поганий сон;
• зміна консистенції калових мас;
• висипання на шкірі;
• відсутність апетиту;
• тяжкість у задньому проході;
• можливий наліт на поверхні язика.

Як зрозуміти, що у дитини – запор?

Навіть у близнюків можуть бути різні режими дефекації, тому для початку слід розуміти, чи є затримка випорожнення у конкретної дитини, наскільки тривала і як часто повторюється. Дитина, яка не ходить у туалет “по-великому” щодня, не обов’язково страждає на запор. Одна дитина може ходити 3 рази на день, а друга – один раз на 2 дні.

Як правило, ознаками запору у дітей може бути таке:

• калу менше, ніж зазвичай;
• виникли проблеми, труднощі чи біль під час випорожнення кишечника;
• дитина може відчувати, що животик повний і роздутий;
• сліди крові на туалетному папері.

Іноді про наявність запору можна здогадатися за забрудненими шматочками калу трусиками.

Відсутність випорожнення протягом 2-3 днів у дитини старше року не обов’язково свідчить про наявність запору, проте батькам варто звернути на це своєчасну увагу

Причини запорів у дітей

Найчастішими причинами запорів у дітей, які легко усунути, є порушення у харчуванні та питному режимі.

Неправильний раціон харчування

Запор може бути наслідком незбалансованого харчування дитини. Їжа, що не містить достатньої кількості води та клітковини, ускладнює просування калових мас по кишечнику. У дітей, які їдять переважно термічно оброблені продукти, тверді сири, білий хліб та здобну випічку, а також м’ясо, запори можуть бути частим супутником.

Порушення питного режиму

Одна із найпоширеніших причин – дитина мало п’є. У нормі дитина старше року повинна отримувати не менше 30 мл рідини на 1 кг ваги, а при підвищенні температури, спекотній погоді або фізичних навантаженнях ця норма може суттєво збільшуватися.

Інші причини виникнення запору у дитини можуть включати:

Прийом деяких ліків

Деякі ліки – наприклад, такі як препарати для лікування дефіциту заліза – можуть викликати запори;

Зміна харчування

Запор може виникати у дітей під час переходу від грудного молока до дитячої суміші або від дитячого харчування до твердої їжі;

Привчання до горщика

Коли привчання до горщика стає схожим на “примус”, у дітей може розвиватися запор через психологічні чинники – страх, незручності, неготовність до навчання.

Стримування позивів у туалет

Деякі діти уникають ходити в туалет, навіть якщо відчувають позиви. Вони можуть ігнорувати внутрішні відчуття і стримувати позиви з різних причин, наприклад, через небажання користуватися туалетом далеко від дому, захоплення та небажання переривати веселу гру або потребу просити дорослого про допомогу. Ігнорування позиву в туалет у дітей може бути серйозною проблемою – це швидко призводить не лише до запорів, а й до порушення рефлексу дефекації загалом.

Стрес

Стрес також може призвести до запорів. Діти можуть страждати від запорів через необхідність розпочинати навчання у новій школі чи за наявності якихось психологічних проблем вдома. Дослідження свідчать, що емоційні розлади можуть впливати на те, наскільки добре функціонує кишечник, і можуть викликати як запори, так і діарею.

Синдром подразненого кишечника

Деякі діти страждають на запори через синдром подразненого кишечника (СПК), який може виникнути, коли вони відчувають стрес або їдять певні продукти, наприклад жирні або занадто пряні. У дитини з СПК може бути запор або діарея, а також біль у животі та метеоризм.

Порушення балансу мікрофлори кишечника

Дисбіоз (дисбактеріоз) може бути частою причиною різних порушень функцій кишечника, зокрема й запорів та діареї.

Інші захворювання

У деяких випадках запор є ознакою інших медичних захворювань. Тому поговоріть зі своїм лікарем, якщо у дитини продовжуються проблеми або запори тривають довше 2-3 тижнів.

Лікування запору в домашніх умовах

Запори у дітей вимагають негайної реакції дорослих. Лікування запорів має бути комплексним та спрямованим як на усунення причин та нормалізацію роботи кишечнику, так і на якнайшвидше полегшення дефекації. Звісно, таке лікування має призначати лікар.

Найбільш легкий, безболісний та безпечний спосіб лікування запорів – це правильне харчування (або навіть спеціальна дієта на час запорів) та фізичні вправи, що покращують перистальтику кишечника.

Проносні засоби та клізми можуть застосовуватися лише короткочасно через ймовірність розвитку звикання. Навіть у цілому нешкідливі способи впливу безпосередньо на кишечник, які не викликають звикання, при тривалому застосуванні можуть порушувати природний рефлекс дефекації та посилювати проблему запорів.

Що можна зробити в домашніх умовах:

Перша і обов’язкова умова – нормалізувати раціон дитини та дотримуватися питного режиму.

Оливкова олія натщесерце може бути ефективним засобом, що не викликає звикання, проте іноді може спровокувати блювання, тому застосовувати її треба обережно. Давати олію дітям можна з трьох років, починаючи з половини чайної ложки. Приймають олію перед їжею.

Льон – надійний помічник у боротьбі із запорами. Настій насіння можна вводити ректально, як клізми. З подрібненого насіння льону можна приготувати відвар, його дають перед їдою. Також лляне борошно можна ввести до дитячого раціону, використовуючи для приготування страв.

Для швидкої допомоги при запорі у дітей можуть застосовуватися:

Клізми з гліцерином, які дозволяють безболісно вивести калові маси, не травмуючи слизову оболонку кишечника та стимулюючи перистальтику. Однак у домашніх умовах застосувати цей метод може бути складно: труднощі викликає розрахунок дозування, особливо для дітей.

Проносна мікроклізма Кучику Закреп – ще один ефективний метод, який дозволяє м’яко розслабити мускулатуру, запобігає інтоксикації, має протизапальні властивості.

Екстракт мальви застосовують ректально. Він розслаблює мускулатуру, усуває спазми та запалення, м’яко стимулює виведення калу.

Найголовніше і найважливіше у лікуванні та профілактиці запорів – встановити та усунути першопричину, яка призвела до затримки випорожнень. Це особливо важливо у разі запору у дітей, тому що може бути симптомом хірургічної патології, хоч і в окремих випадках.

Психологічний запор у дитини

Дефекація відбувається на рівні рефлексів, але іноді цей процес порушується. Причиною може бути психологічний бар’єр у період привчання до горщика, невдоволення батьків або навіть покарання за невдачі, стрес під час звикання до дитячого садка або банальна сором’язливість при відвідуванні спільних туалетів. Багато дітей спочатку соромляться і не можуть розслабитися у незвичних умовах дитячого садка, де багато зайвих очей.

У результаті запору малюкові стає боляче ходити в туалет, це викликає страх перед дефекацією і ще більше посилює проблему.

Щоб подолати цей стан, необхідно:

• дотримуватися дієти, яка сприяє формуванню м’яких калових мас;
• виявляти терпіння і не сварити дитину за невдачі при привчанні до горщика;
• пояснювати дитині, що в туалет ходять абсолютно всі живі істоти, що людині може бути соромно сісти за кущиком, а користуватися спільним туалетом – це добре та правильно;
• пояснювати дитині, що стримуватися шкідливо;
• намагатися сходити в туалет вдома, якщо звичайний час позиву у малюка – це ранок чи вечір;
• делікатно пояснити вихователю вашу тимчасову проблему і не соромитися принести в садок улюблений домашній горщик.

Профілактика запорів у дітей Кучику

Несвоєчасне випорожнення – це постійний дискомфорт, що негативно впливає на якість життя: дитина може бути роздратована або перелякана, через нав’язливі «туалетні» думки вона не може зосередитися, а страх перед походом у туалет ще більше посилює проблему. Для профілактики виникнення запорів дитина повинна:

• отримувати достатню кількість продуктів, що містять клітковину: висівки, овочі, фрукти, горіхи, кисломолочні продукти;
• не зловживати продуктами, що містять танін (міцний чорний чай, сушена чорниця, шоколад, рисова каша, киселі);
• щодня випивати достатню кількість рідини, віддаючи перевагу звичайній питній воді, а не сокам, солодким напоям чи чаю;
• харчуватися регулярно, в один і той самий час і не менше трьох разів;
• більше рухатися: регулярні заняття спортом унеможливлюють застій калових мас у кишечнику.

Крім організації всього перерахованого вище батьки повинні стежити за станом дитини:

• якщо після випорожнення кишечника залишається відчуття тяжкості у животі, тиск у районі ануса, варто проконсультуватися з лікарем;
• створити вдома сприятливий психологічний клімат, уникати стресів чи максимально пом’якшувати ті, яких не можна уникнути: наприклад, початок відвідування дитячого садка чи навчання у школі;
• ніколи не сварити малюків за «аварії», що трапляються у процесі привчання до горщика.